Хвороби Яблуні

27.02.2024

Кожен садівник хоча б раз стикався із захворюваннями яблунь. Плями на листках, викривлення і погіршення смаку плодів - лише наслідок хвороби. Швидко поширюючись з дерева на дерево, грибки і бактерії послаблюють їх, часто призводячи до загибелі. Які поширені хвороби яблуні та заходи боротьби з ними?

1. Парша: Парша є ще одним поширеним захворюванням яблуні. Вона проявляється у вигляді зеленувато-бурих плям на листках і плодах. Для боротьби з паршею рекомендується наступне:

Три обробки:

перша - ранньою весною після розпускання бруньок,
друга - відразу після цвітіння,
третя - через 2-3 тижні після цвітіння.

Використання бордоської рідини, хлорокису міді або спеціалізованих препаратів, таких як "Брунька", "Мобіль", "Парацельс", "Світч", "Скай" або "Шавіт".

Профілактика появи темних плям

Видалення всіх наявних бур'янів;
Вибір вкрай стійких сортів яблунь;
Регулярне видалення глибоко уражених, впалих, гнилих плодів;
Збір саме якісних плодів, призначених тільки для сезонного зберігання;
Роздільне зберігання абсолютно всіх зібраних фруктів.

2.Борошниста роса: Борошниста роса є серйозним грибковим захворюванням, яке досить швидко поширюється по всьому дачному масиву. Цей вірус передається через грибні спори, які можуть переміщатися під впливом дощу, вітру і навіть людського втручання, наприклад, через дачний інвентар. Перші ознаки захворювання виявляються навесні, в період активного розпускання бруньок, коли на поверхні яблуні з'являється характерний білий наліт.

Плоди яблуні стають об'єктом ураження, втрачають свій смак і часто гинуть. При повному зараженні дерева зав'язі починають опадати, гілки висихають і відмирають, а борошниста роса набуває виразного бурого відтінку.

Для запобігання виникненню цього захворювання і захисту від борошнистої роси рекомендується таке:

Триразове обприскування ще здорових дерев фунгіцидами (наприклад, ""Триходермін", "Магнікур Сенсейшен", "Парацельс", "Світч", "Скай" чи "Топаз").
Проведення запилення сіркою не менше чотирьох разів у літній період.
Регулярне провітрювання приміщення із саджанцями для підтримання оптимальної вологості та запобігання протягам.
Зрізання уражених хворобою пагонів як взимку, так і навесні, особливо наприкінці цвітіння, коли органи дерева стають добре помітними.

Для позбавлення від білого нальоту також важливим є дотримання ключових принципів агротехніки, включно із запобіганням пересушування ґрунту і виконанням усіх заходів профілактики захворювання. Тільки систематичний догляд і уважне спостереження за станом рослин допоможуть впоратися з борошнистою росою і забезпечити здоров'я і врожайність яблунь.

3. Плодова гниль, або Моніліоз: Плодова гниль яблунь, наукова назва якої - моніліоз яблуні, є одним із найпоширеніших захворювань плодових дерев. Це захворювання перевершує паршу за своєю шкодочинністю, здатне масово вражати дерева і завдавати значної шкоди врожаю.

Ознаки захворювання: Вогнища гнилі виникають на плодах у кількох місцях, поширюючись по їхній поверхні. М'якоть фруктів стає м'якою і непридатною для вживання. Через деякий час бурі плями перетворюються на жовтуваті кола, що свідчить про розмноження грибкових спор і поширення інфекції в саду.

Причини виникнення:

Пошкодження і тріщини в корі дерева;
Дотик заражених і здорових плодів;
Пошкодження шкірки яблук;
Наявність інших хвороб у яблуні;
Вибір сприйнятливих сортів яблунь.

Заходи боротьби з проблемою:

Обрізка засохлих гілок, поганих плодів і сухого листя;
Утилізація залишених під деревом відходів;
Регулярне прибирання плодів, що падають;
Обприскування крони спеціальними препаратами ("Триходермін", "Брунька", "Мобіль", "Світч" або "Шавіт"). Також допоможе обробка мідним купоросом;
Лікування інших захворювань яблунь для зміцнення їхнього імунітету;
Систематичне лікування наявних інфекцій;
Захист яблунь від механічних і хімічних пошкоджень.

Боротьба з плодовою гниллю яблунь вимагає комплексного підходу і уважного догляду за садом. Регулярні обрізки, профілактичні заходи та уважне спостереження допоможуть впоратися з цим неприємним захворюванням і забезпечать вашим яблуням здоров'я і родючість.

4. Цитоспороз: Цитоспороз є поширеним грибковим захворюванням, що найчастіше вражає слабкі та старі яблуні. Це захворювання призводить до появи окремих вогнищевих засихань кори дерева, при якому уражена кора часто відмирає, а на її місці утворюються тріщини. Смерть слабких дерев може настати через приблизно п'ять років боротьби з цією недугою.

Збудники хвороби: Грибок цитоспори є основним збудником цитоспорозу. Він має вкрай маленький розмір, схожий на звичайну бактерію. Взимку вірус може перебувати в тріщинах кори або в згустках, відомих як спори. Цей вірус переноситься дощем і вітром на інші дерева, де також може викликати інфекцію. Людина також може заразити своє дерево цитоспорозом просто за допомогою садових інструментів.

Профілактика і лікування: Важливо дотримуватися таких правил для лікування і профілактики цитоспорозу яблуні:

Підтримувати здоров'я дерев для збільшення їхньої опірності до хвороб.
Удобрювати дерева калійними і фосфорними добривами, особливо ті, які схильні до хвороб (наприклад, "Хелатин Калій" або "Хелатин Фосфор+Калій").
Профілактично обприскувати дерева фунгіцидами.
Використовувати стійкі сорти яблунь.

Агротехнічні заходи: Агротехнічні заходи відіграють ключову роль у боротьбі з цитоспорозом. Ефективна обрізка гілок, правильне внесення добрив і регулярний полив можуть врятувати дерево від цього захворювання. Для профілактики цитоспорозу також рекомендується проводити побілювання стовбурів і скелетних гілок.

Боротьба з цитоспорозом вимагає комплексного підходу і уважного догляду за яблунею. Дотримання рекомендацій з профілактики та агротехніки допоможе запобігти поширенню цього захворювання і забезпечити здоров'я вашого саду.

5. Чумацький блиск: Чумацький блиск - це маловивчене захворювання, що викликає серйозні проблеми в садівників і селекціонерів. Мало що відомо про способи боротьби з ним, і вченим доводиться шукати ефективні рішення. Існує версія, що молочний блиск з'являється через підмерзання стовбура дерева або гостре голодування рослини, чи то водне, чи то мінеральне. Передбачається, що зараження відбувається через отруйний гриб, спори якого проникають всередину дерева через тріщини або інші пошкодження в корі.

Ознаки захворювання: Сам молочний блиск має сірий металевий відтінок, особливо помітний зверху листа. З нижнього боку листя колір змінюється з фіолетового на коричневий протягом захворювання. Спори гриба заражають деревину, особливо у вологу, мокру погоду. У цей час не рекомендується проводити обрізку, щоб уникнути додаткових механічних пошкоджень стовбура.

Як боротися: Боротьба з молочним блиском включає такі методи:

Вирощування районованих дерев і придбання стійких до хвороб порід.
Уникнення вирощування на вологих місцевостях.
Не обмежувати яблуні спектром добрив для підвищення їхнього імунітету.
Рясний полив тільки в першій половині вегетаційного періоду.
Обмазування стовбурів вапняним молоком з додаванням мідного купоросу восени та навесні.
Обрізка і спалювання сильно уражених частин дерева.
Зачищення кори від механічних пошкоджень і дезінфекція розчином мідного купоросу.

Якщо всі зусилля по боротьбі з хворобою не приносять результатів, доцільно знищити інфіковані дерева, щоб запобігти поширенню молочного блиску на інші рослини.

6. Чорний рак яблуні: Чорний рак, також відомий як "Антонів вогонь", став серйозною загрозою для садівників останнім часом, особливо для яблунь. Це грибкове захворювання являє собою небезпеку для здоров'я дерев, здатне вразити цілі масиви.

Характеристики захворювання: Чорний рак починається з появи плям бурого кольору на корі, які потім розширюються і перетворюються на вдавлені ділянки. Горбки, спочатку непомітні, можуть бути легко пропущені. Поступово кора починає тріскатися, обвуглюватися і відпадати.

Ознаки захворювання:

Плями на листках: На початку розпускання листя з'являються дивні плями, які потім збільшуються в розмірах і покриваються чорною скоринкою.
Попереднє опадання листя: Дерево починає скидати уражене листя перед дозріванням плодів.
Гниль плодів: Плоди стають несмачними і покриваються бурими плямами.

Причини захворювання:

Вік саду: Старі й ослаблені дерева більш схильні до захворювання.
Поганий догляд: Недостатній полив і добрива роблять дерева вразливими.
Шкідливі кліматичні умови: Сильні морози і стрибки температур можуть завдати шкоди корі дерев.
Неправильна обрізка: Пізня обрізка може сприяти поширенню захворювання.
Нестійкі сорти: Деякі сорти яблунь більш схильні до хвороби.

Методи боротьби:

Висока агротехніка: Регулярні поливи, добрива, боротьба зі шкідниками і сезонна побілка дерев можуть допомогти запобігти захворюванню.
Лікувальні заходи: Лікування полягає в зачищенні ран на корі та дезінфекції їх розчином мідного купоросу або використанні екофарб на основі міді. Серед препаратів в нагоді стане "Гуапсин".

Боротьба з чорним раком вимагає системного підходу і уважного спостереження за станом дерев. Запобігання захворюванню завжди краще, ніж його лікування.

7. Кореневий рак: Кореневий рак є бактеріальним захворюванням, яке вражає коріння дерев, зокрема і яблунь. Він проявляється утворенням на коренях напливів різного розміру, що мають білуватий відтінок і м'яку структуру. У процесі розвитку ці нарости можуть збільшуватися в розмірах і ущільнюватися, зрештою затвердіваючи до стану твердого дерева.

Причини і шкодочинність: Бактерії, що спричиняють кореневий рак, проникають у коріння дерев через ґрунтових шкідників або через ушкоджені ділянки коренів. Нарости, що утворюються на коренях, створюють дефіцит живлення для дерев, знижують їхню стійкість до зовнішнього середовища і зменшують продуктивність. Хворі дерева часто різко додають у рості, а потім починають осідати.

Методи боротьби:

Огляд і видалення: Перед посадкою саджанців необхідно ретельно оглянути їх на наявність ознак кореневого раку. Якщо нарости виявлені, їх слід видалити, а місце на корені продезінфікувати.
Вибір місця посадки: Саджанці нових дерев краще висаджувати на ділянках, де раніше вирощувалися зернові або бобові культури. Це допоможе забезпечити хорошу основу для росту і розвитку рослин.
Профілактичні заходи: Висаджування гірчиці поруч із яблуневим садом може слугувати хорошою профілактикою проти кореневого раку, оскільки гірчиця має антимікробні властивості.
Ефективна боротьба з кореневим раком вимагає комплексного підходу, що включає в себе як профілактичні заходи, так і активні дії при виявленні ознак захворювання.

8. Іржа на яблуні: Іржа на яблуні є одним із найпоширеніших і найнебезпечніших захворювань рослин у саду. Вона спричинена вірусним грибком, який вражає листя та інші частини дерева. Симптоми іржі легко впізнати за появою опуклих плям і смуг іржавого кольору, покритих порошком.

Ознаки іржі на яблуні:

Опуклі плями і смуги іржавого кольору на листках, вкриті характерним порошком.
Засихання й опадання листя.
Утворення зіркоподібних наростів на листках жовтуватого відтінку.

Небезпеки іржі:

Іржа призводить до повної загибелі листя та інших частин дерева.
Знижує зимостійкість, якість плодів і врожайність дерева.
Зменшує вологозабезпечення і уповільнює фотосинтез.

Методи боротьби:

Уникнення сусідства з ялівцевими чагарниками: Гриби іржі проводять зиму на таких чагарниках, тому їх близькості краще уникати.
Видалення уражених частин: Якщо дерево вже заражене, необхідно видалити всі хворі частини.
Обприскування хімікатами: Застосування спеціальних хімічних препаратів на уражені ділянки (наприклад, вже згадуваний вище "Шавіт").
Зачистка та дезінфекція: Навесні слід провести зачистку уражених місць з подальшою дезінфекцією.

Ефективна боротьба з іржею на яблуні вимагає системного підходу і регулярного контролю за станом рослин. Раннє виявлення і вжиття заходів по боротьбі з цим захворюванням допоможуть зберегти здоров'я і врожайність яблуні.

9. Бура плямистість (філоктиктоз): Бура плямистість, або філостіктоз, вражає листя не тільки яблунь, а й інших фруктових дерев, таких як груші, сливи, айва. На листках з'являються кутасті або округлі плями з коричневим обідком.

Ознаки бурої плямистості:

Плями на листках, які можуть зливатися з кольором листя і охоплювати всю його поверхню.
Чорні крапочки в центрі плям, що являють собою гриби.
Відшаровування ураженої тканини у вигляді прозорої плівочки, за якою послідує відмирання листка.

Небезпеки бурої плямистості:

Хвороба призводить до втрати пружності та соковитого кольору листя.
Розвивається в умовах високої вологості та поганої провітрюваності, що часто зустрічається в закритих садах.

Методи боротьби:

Вибір стійких сортів: Перевага віддається сортам, стійким до хвороб.
Агротехнічні заходи: Дотримання правил догляду за деревами, включно з добривами, підживленням і обприскуванням.
Використання спеціалізованих фунгіцидів: таких, як "Брунька" або "Шавіт".
Видалення ураженого листя: Опале листя збирають і спалюють, особливо на присадибних ділянках.
Оранка ґрунту: У промислових садах проводиться оранка для знищення ураженого листя.

Ефективна боротьба з бурою плямистістю вимагає комплексного підходу, що охоплює профілактичні заходи і своєчасні дії з контролю за захворюванням. Регулярне спостереження за рослинами та оперативне втручання допоможуть зберегти здоров'я саду і забезпечити хороший урожай.